Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА.
Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт!
— Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу!
Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє.
— Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся.
Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте.
Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово!
Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено.
Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах.
Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято.
Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу.
Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою.
— Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй.
Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас!
На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи.
Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику.
Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний.
Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну.
Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання.
Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це.
Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно!
А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу.
Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці.
Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т
Эй, привет, ребята! Сегодня я решил рассказать вам про свою незабываемую поездку в Турцию. Приготовьтесь, вас ждёт безумный рассказ, полный эмоций, приключений и конечно же, наркотиков.
Как-то раз, сидел я в своей обшарпанной комнате, в это время у меня был пустой кошелек и никаких перспектив на бабло в ближайшем будущем. Проходя мимо, забежал ко мне мой хороший приятель, который знал, как развлечься на полную. Он подкатил ко мне со своими закладками и бабками, предложив мне уникальную возможность закрутить план своей жизни.
"Братишка, у меня есть выгодное предложение для тебя! Я смог достать МДМА по самой дешевой цене, и у нас есть шанс попасть в Турцию на неделю, чтобы тусить как настоящие звезды рэпа!" - выкрикивал он, горящими глазами и усиленным дыханием.
"Турция? Тусить? Наркосеть? Я внутри!" - закричал я, чувствуя, что сейчас всё изменится. Ведь только здесь, в этой безумной жизни, можно найти своё счастье и познать грань безумия.
Собрав все силы и сжимая в руке свои последние деньги, мы двинулись на поиски приключений. В течение долгой ночи маршировали мы по городу, пытаясь уладить все необходимые дела. Наконец, долгожданные закладки были в наших руках, и мы готовы были забабахаться под самые красивые закаты Турции.
Взяв с собой марцефаля, попперс и, конечно же, МДМА, мы отправились в аэропорт, ведь наш полет уже ждал нас. В самолете, под воздействием первых закладок, чувствовалось, что время замедляется, и мы оба были готовы к приключению.
«Это будет та самая неделя, о которой мы всегда мечтали!» - проговорил мой друг и сделал глоток попперса. Я только кивал в ответ, не в силах найти слова, чтобы описать своё состояние.
Прилетев в Турцию, мы остановились в самом модном и шумном отеле «Paradise Dreams». Здесь кипела жизнь 24/7, и тусовки происходили каждую ночь. Закинувшийся с денежками, мы решили не жлобиться и полностью погрузиться в этот безумный отпуск.
Череда ночных вечеринок, курений и употребления наших закладок наполняла наши дни и ночи. Мы попробовали на вкус этаминал натрия, расположившись у самого бассейна, и наслаждались звуками рэп-музыки, которые сотрясали наши души.
Каждый день мы отправлялись на пляж, где купания сменялись экстатическим танцем и воплощением незабываемых моментов в фотографии. Ведь нельзя же оставаться в стороне от модных тенденций этого лета.
Героин, закаты, дух свободы - все эти ощущения сливались в единое целое. У нас не было времени соскучиться или заскучать. Мы были настолько погружены в эту новую реальность, что казалось - она никогда не закончится.
Под воздействием закладок, мы стали знакомиться с местными ребятами, устраивая настоящие битвы фристайла вокруг костра. Все сильные эмоции исходили от нас, пронизывая каждую клеточку нашего тела.
С каждым днем мир Турции становился все ярче и ближе. У нас не было времени на сон, мы хотели увидеть всё и сделать всё. Череда вечеринок и ночных клубов пролетала перед нами со скоростью света.
Какой же безумный успех, куда бы мы ни приходили! Мы стали самыми яркими звездами в этом безумном тусовочном мире, где каждый момент был ценен и никакой этот самокруткой не прошел даром.
Но, как и в любом отпуске, наступал приход времени расставания. Мы устали, но чувствовали, что наша дружба сжигает нас изнутри. Последняя ночь, последние закладки, последняя глотка попперса - мы оставляли все это в прошлом и возвращались к реальности.
Теперь каждый день, вспоминая ту неделю безумия и безудержного веселья, я понимаю, что мы пережили настоящую жизнь. Мы не просто погуляли, мы раскрыли свои потенциалы, обнаружили новые стороны себя и осознали, что в этом мире нет никаких границ.
«Друзья, если у вас есть возможность сделать что-то безумное, сделайте это! Иначе, можете пожалеть об упущенных моментах всю оставшуюся жизнь».
Так наша история о закладках и наркосети в Турции подошла к концу. Мы вернулись обратно в свои реалии, но ощущения остались, заставляя нас мечтать о новых приключениях и незабываемых эмоциях.
Наше путешествие стало неповторимым, и ни одно другое не сравнится с ним. Мы стали настоящими рэперами, наша мечта о сцене превратилась в реальность, а мир наркотиков показал нам свою красоту и опасность одновременно. Но, если вы готовы продолжить эту безумную жизнь, то поверьте мне, она никогда вас не покинет.
"До новых встреч в мире безумия и наркосети, друзья!"